Кафедра економічної теорії і суспільних наук

Мета: є детальний розгляд шляхів розвитку глобальних, мультинаціональних і транснаціональних копаній, які визначають сучасні напрями функціонування як окремих галузей економіки, так і ринків в цілому. Зміст курсу “Глобальна економіка” дозволяє одержати необхідну суму знань, яка відповідає вимогам до фахівців вищої кваліфікації. Практичні заняття націлені на вивчення впливу глобалізації на світовий інтеграційний процес і формування національних стратегій економічного розвитку. Самостійна робота студентів повинна бути спрямована на поглиблене вивчення окремих тем, питань, додаткової літератури, що впливатиме на більш ґрунтовне засвоєння ними навчального матеріалу для досягнення заявленої мети даної дисципліни. Об’єкт вивчення дисципліни – світова економіка. Предмет: відносини між суб’єктами глобального бізнесу, що визначаються специфікою, закономірностями та тенденціями сучасних економічних трансформацій.

Після вивчення курсу студенти повинні:
знати:
• завдання та основні проблеми курсу;
• володіти ключовими поняттями курсу;
• основні завдання та цілі глобальної економіки;
• опанувати знаннями з історії виникнення глобалізації;
• набути знання в галузі глобалізації та її форм;
• мати уявлення стосовно основних проблем глобалізації;
• володіти знаннями стосовно особливостей функціонування глобальних ринків;
• розуміти вплив глобалізації на розвиток країн;
вміти:
• вміти аналізувати стратегію розвитку України в умовах глобалізації;
• аналізувати особливості розвитку різних напрямів стратегії;
• вміти опанувати знання та проводити аналіз підсумків економічних та соціальних перетворень в Україні від її участі у процесах глобалізації;
• розуміти відмінності між корпоративними та національними інтересами і системі глобалізації;
• вміти здійснити аналіз концепцій розвитку глобальної економіки;
• оцінювати недоліки концепцій розвитку глобальної економіки.

Дисципліна «Загальна психологія» є однією з основних і обов’язкових для підготовки здобувачів вищої освіти, які обрали психологію сферою своєї майбутньої діяльності. Згідно з класифікаціями наук (Ж. Піаже та ін.), психологія посідає чільне місце серед гуманітарних і негуманітарних дисциплін. Психологія розкриває місце людини в соціальній групі, суспільстві, світі в цілому, сприяє пошукові життєвого сенсу. Разом з цим вона має значення для інших наук: педагогіки, математики, фізики, біології, фізіології, лінгвістики, логіки тощо. Психологія в системі наук виступає як джерело пояснення їх формування та розвитку.

Курс будується на діяльнісному підході, що сформувався у вітчизняній науці, і складається з окремих модулів, кожен з яких передбачає, по-перше, опис теоретичних вимог, що необхідні для осмислення певного психічного явища; по-друге, відображення основних його змістових і структурних характеристик; по-третє, розкриття особливостей розвитку і формування, а також використання різних методів для дослідження психічних явищ.

Мета: сформувати у студентів поняття про психологічну науку та психологічне пізнання, його специфіку, рівні, методи; природу і сутність психіки, свідомість та несвідоме; основні психічні функції та їх фізіологічні механізми; місце психології в системі наук; основні тенденції розвитку сучасної психології; основні категорії і принципи загальної психології; вітчизняні та зарубіжні теорії і концепції психічної діяльності людини.

Завдання вивчення даної дисципліни:

• формування уявлення про психічну активність як засіб відображення та перетворення навколишнього світу; аналіз закономірностей функціонування психіки;
• розширення світоглядного і професійного горизонту в результаті ознайомлення з розвитком психології як науки;
• ознайомлення з структурними компонентами психіки та їх взаємозв’язком;
• набуття студентами навичок пояснення і використання в практичній діяльності особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей;
• формування студентами навичок свідомого самоконтролю та саморегуляції власних психічних станів та поведінки.

Об’єктом вивчення сучасної психології є психіка як функція мозку. Предметом – закономірності розвитку і проявів психічного життя людини (психічних явищ) та їх механізми.

Результати навчання.

Після вивчення дисципліни «Загальна психологія» здобувачі вищої освіти повинні знати:

• аналізувати провідні вітчизняні та зарубіжні психологічні теорії та концепції;
• розкривати зв’язок психіки та мозку, нейрофізіологічні основи психічних процесів, властивостей та станів;
• порівнювати психічні процеси, стани та властивості;
• здійснювати психологічну характеристику особистості, визначати типи та індивідуальні властивості особистості;
• проводити дослідження психічних процесів, станів та властивостей за допомогою різноманітних діагностичних методик.

Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.
Завдання: на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань і методів історичного аналізу економічних процесів.
Предмет: розвиток господарств країн Європейської цивілізації та ії наукове відображення в економічній думці.

Дисципліна даного курсу дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне співбуття людей.

Перший модуль – з логіки – має допомогти розвинути у студентів навички самостійного мислення, робити обґрунтовані судження та висновки, що закладає основи сучасного наукового дискурсу.

Другий модуль охоплює науку про мораль – етику, і дає знання про регуляцію людських відносин в координатах добра-зла.

Третій модуль курсу дозволяє зрозуміти закономірності осягнення світу за законами краси і включає опанування знанням з науки естетики.

Курс “Макроекономіка” посідає провідне місце серед економічних дисциплін, що викладаються. Вивчення його формує системоутворюючу базу економічних знань для успішного опанування дисциплін, які передбачаються у подальшому навчанні, розширює світогляд студентів, розвиває глобальне бачення економічного розвитку систем.

Студент повинен знати:
макроекономічну теорію, проблеми, які вона досліджує; систему національних рахунків, її основні показники; економічні моделі національного виробництва, їх відмінність; причини і механізми економічної циклічності та особливості економічної кризи в Україні; основні макроекономічні проблеми та механізми їх вирішення; механізми впливу бюджетно-податкової та кредитно-грошової політики на макроекономічну рівновагу; основні концепції грошей та інструментарій грошової політики; основні моделі економічного зростання.
Студент повинен вміти:
оцінювати основні взаємозв’язки між системою національних рахунків (СНР); моделювати макроекономічну рівновагу залежно від сукупного попиту і пропозиції; аналізувати наслідки безробіття та інфляції, дискретної фіскальної політики; оцінювати ознаки та вплив кредитно-грошової політики уряду на динаміку виробництва; виявляти і оцінювати чинники економічного зростання України, принципові макроекономічні зв’язки ; застосовувати економічні моделі для прогнозування впливу на макроекономічні процеси.

Нормативний навчальний курс “Мікроекономіка” є логічним продовженням навчальної дисципліни “Основи економічної теорії”. В ньому розглядаються основні проблеми мікроекономічної теорії: теорія поведінки споживача з моделюванням поведінки споживача на ринку товарів та формування ринкового попиту; теорія виробництва на основі виробничої функції та витрат; взаємодія суб’єктів ринку за умов різних ринкових ситуацій на ринках товарів і факторів виробництва: загальна ефективність конкурентних ринків та інституціональні аспекти ринкового господарства.

Завдання дисципліни – сформувати у студентів знання закономірностей поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх універсальним інструментарієм для прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення суто індивідуального (з погляду даного економічного агента) вибору за обмежених засобів і наявності альтернативних можливостей.

Основні завдання курсу:
– формування знань про закономірності поведінки економічних суб’єктів в ринкових умовах;
– озброєння універсальним інструментарієм прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення вибору за наявності обмежених ресурсів і альтернативних можливостей;
– надання знання принципів раціональної поведінки економічних мікросистем у ринкових умовах;
– оволодіння прийомами мікроекономічного аналізу, методикою виконання техніко-економічних розрахунків, пов’язаних з аналізом і обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистем у ринкових умовах.

Політика справляє важливий, а інколи й доленосний вплив на життя окремих людей і цілих народів. Тому політичні знання і культура потрібні сьогодні будь-якій людині, незалежно від її професійної приналежності, оскільки, живучи у суспільстві, вона обов’язково повинна взаємодіяти з іншими людьми і державою. В Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.

Предмет політології покликано формувати свідомість студентів, які беруть участь суспільних політичних процесах, пояснювати зміст сучасних політичних явищ.

Головне завдання політології як навчальної дисципліни – опрацювання і викладення загальнотеоретичного і практичного матеріалу так, щоб відповідно до завдань політологічної підготовки спеціалістів будь-якого профілю надати їм необхідний мінімум наукових політологічних знань.

Студент повинен знати:
– основні етапи розвитку світової та вітчизняної культури політичної думки;
– феномен політики та політичних відносин;
– взаємодію особистості і політики, концепцію політичної культури;
– вимоги до знань та вмінь: студент повинен вміти;
– користуватися політологічним категорійним апаратом;
– оцінювати конкретні політичні ситуації, розстановку та співвідношення діючих політичних сил та груп;
– розпізнавати прояви прямої та представницької демократії, сприяти їх утвердженню у українському суспільстві;
– самостійно формувати і відстоювати свою життєву позицію, чітко розвміти власні права і обов’язки, вміти їх відстоювати;
– діяти в умовах плюралізму, толерантного ставлення до різних політичних партій та діючих соціальних груп, робити свій внесок у гармонізацію громадянських, політичних, людських відносин.
Студент повинен вміти:
– інтегрувати набуті знання з фахових і соціально-політичних дисциплін у цілісну картинку політичної реальності і динаміки;
– застосувати отриману інформацію для самостійного об’єктивного аналізу проблемних ситуацій, конкретних фактів політичного життя;
– формувати і вміти пояснити свою позицію, погляди та уявлення про ці надзвичайно важливі фактори політичної активності.

Дисципліна належить до нормативних дисциплін загальноосвітнього та соціально-гуманітарного циклу. Має на меті формування соціологічної культури мислення, системи необхідних в процесі соціалізації знань про динаміку сучасних суспільних процесів і явищ, місце і роль соціальних інститутів, логіку соціального розвитку. Вивчення курсу соціології сприятиме підвищенню рівня фундаментальності гуманітарної освіти, формуванню підвалин стійкого наукового, осмисленого, раціонального світогляду.

Студент повинен знати: основні поняття курсу, основні елементи суспільства як соціальної системи, елементи соціальної структури суспільства, компоненти соціальної структури особистості, механізми соціалізації індивіда; що становить специфіку соціологічного аналізу суспільства, чинники виникнення соціології як науки, її соціальне призначення і функції; теоретичне узагальнення результатів соціологічних досліджень у різних галузях життєдіяльності сучасного суспільства, основні закономірності функціонування соціальних спільностей у різноманітних сферах соціального буття.
Студент повинен вміти:
– застосовувати отриману наукову інформацію для аналізу, розглядання та обговорення найактуальніших проблем сучасного періоду розвитку українського суспільства, характеризувати основні соціальні спільності, їх положення в ієрархії соціальних статусів, можливості соціальної мобільності, що надає суспільство для самореалізації та самоствердження кожної особистості;
– використовувати здобуті наукові знання для самостійного пошуку необхідної наукової інформації, розвитку власних духовних та інтелектуальних здібностей, самовиховання та самовдосконалення, для формування відповідальної, незалежної громадянської позиції компетентного фахівця аграрної сфери – повноправного і національно свідомого члена українського суспільства.

Філософія належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина. Програму покликано дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії, ознайомити із наявними філософськими концепціями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, соціальної філософії;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової філософської думки.
Студентам слід вивчити:
– основні загально філософські закони та методи;
– основні світоглядні позиції;
– історію розвитку людської думки.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

“Філософія і релігієзнавство” належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина.

Програму покликано дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії і релігієзнавства, ознайомити із наявними філософськими концепціями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні.

Студент повинен знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських та релігієзнавчих категорій зі сфер онтології, гносеології, соціальної філософії та філософії релігії;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової філософської думки, релігійні напрями минулого і сучасності.
Студент повинен вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Філософія науки належить до циклу фундаментальних дисциплін навчального плану, вивчення якої є важливим чинником духовного збагачення, інтелектуального розвитку, формування світоглядно-методологічної парадигми студентської молоді, визначення ціннісних орієнтирів особистої та соціальної активності громадянина.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій філософії науки та методології наукового пізнання;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової думки з проблем філософії науки та методології наукового пізнання.
Студентам слід вивчити
– основні поняття, підходи, принципи філософського дослідження науки;
– основні історичні особливості розвитку науки як соціального інституту;
– напрями сучасного наукового пошуку та методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Зміст дисципліни: вивчення основ біофілософії, з’ясування її сутності та місця в системі філософського знання, висвітлення зв’язку біофілософії із здобутками новітніх досліджень в біології, екології, енвайронментології, біоетики; ознайомлення із особливостями біологічного пізнання та моральними аспектами агробіотехнологічної дослідницької та практичної діяльності; формування систематизованих науково обґрунтованих поглядів на феномен життя, його світоглядні та природничо-наукові аспекти; осмислення феномену екофілософії, соціобіології, генної інженерії, трансплантології в контексті вивчення природи людини.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
– основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми;
– визначення фундаментальних філософських категорій філософії науки та методології наукового пізнання;
– видатних мислителів та найважливіші першоджерела світової думки з проблем філософії науки та методології наукового пізнання.
Студентам слід вивчити
– основні поняття, підходи, принципи філософського дослідження науки;
– основні історичні особливості розвитку науки як соціального інституту;
– напрями сучасного наукового пошуку та методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання.
Студенти повинні вміти:
– синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття;
– застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття;
– формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.