Навчання в Миколаївському національному аграрному університеті здійснюється за такими формами:
– денна;
– заочна.
Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти з відривом від виробництва.
Заочна форма навчання – це форма здобуття певного рівня освіти без відриву від виробництва і передбачає, як правило, дві екзаменаційні сесії протягом одного року навчання, сукупна тривалість яких регламентована Законом України “Про відпустки” має становити 30-45 календарних днів. Організація навчального процесу в міжсесійний період спрямовується на самостійну роботу студентів з метою опанування змісту навчального плану.
Навчальний процес у МНАУ – це структурована система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня відповідно до вимог державних стандартів.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократичності, безперервності та ступеневості навчання. При цьому він зорієнтований на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та прискореної адаптації в умовах перехідного періоду реформування економіки аграрного комплексу України.
Нормативно-правовою базою організації навчального процесу в університеті є Закон України “Про вищу освіту”, “Положення про організацію навчального процесу”, освітньо-професійні програми підготовки фахівців відповідних напрямів (спеціальностей) підготовки.
Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу, який використовується для підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, навчальними програмами дисциплін і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах. Послідовність викладання матеріалу визначається структурно-логічною схемою підготовки фахівців.
Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування послідовності реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової складових. Нормативна складова визначається відповідним державним стандартом освіти, вибіркова – вищим навчальним закладом.
Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу для певного напряму підготовки (спеціальності), є навчальний план, який розробляється вищим навчальним закладом на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується ректором університету.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для навчальної дисципліни на основі навчальної програми та навчального плану на відповідних кафедрах складається робоча навчальна програма дисципліни, яка складається із змісту дисципліни, послідовно викладених тем (модулів), організаційні форми її вивчення та обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами: аудиторні навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Основними видами аудиторних навчальних занять є лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.
| Оцінка національна | Оцінка ECTS | Визначення ECTS |
| Відмінно | А | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
| Добре | В | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками |
| С | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок | |
| Задовільно | D | ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків |
| Е | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії | |
| Незадовільно | FX | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку) |
| F | НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота |
Організація аудиторних навчальних занять забезпечується розкладом занять за семестрами та річним графіком навчального процесу.
Самостійна робота студента є основною формою оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних занять. Час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Практична підготовка студентів – це обов’язковий компонент навчальної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, що має на меті набуття студентом професійних навиків та вмінь. Вона здійснюється на передових сучасних підприємствах сільськогосподарського під організаційно-методичним керівництвом науково-педагогічного персоналу університету та фахівців підприємства.
Організація практичної підготовки регламентується “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р., та “Положенням про практичне навчання студентів Миколаївського національного аграрного університету”.
Контрольні заходи включають різні види контролю – поточний, модульно-рейтинговий, семестровий, залишкових знань та підсумкову атестацію. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю визначається кафедрою.
У МНАУ використовується модульно-рейтингова форма контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять (змістового модуля) з певної дисципліни. Її результати враховуються для визначення семестрової оцінки.
Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку з конкретної навчальної дисципліни згідно з “Положенням про екзамени та заліки в Миколаївському національному аграрному університеті”.
Екзамени (курсові, заліки) проводяться з метою оцінки знань студентів з навчальних дисциплін, їхнього вміння творчо використовувати набуті знання для вирішення практичних завдань професійного спрямування.
Заліки є формою перевірки успішності виконання лабораторних і практичних робіт, засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих частин навчальних дисциплін, виконання та захисту курсових проектів (робіт), проходження навчальних і виробничих практик.
Екзамени та курсові заліки складаються протягом екзаменаційної сесії відповідно до академічного календаря університету та графіків навчального процесу. Складання заліків з лабораторних і практичних робіт закінчується до початку екзаменаційної сесії.
Результати захисту курсових проектів (робіт) оцінюються комісією, що створюється кафедрою, у складі двох науково-педагогічних працівників, з обов’язковою участю безпосереднього керівника проекту (роботи).
Результати складання екзаменів відображаються у національній чотирибальній системі оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”. Результати складання заліків оцінюються відмітками “зараховано” та “не зараховано”. Для студентів, які навчаються за модульно-рейтинговою системою, національні оцінки переводяться в оцінки ECTS відповідно до наведеної нижче таблиці.
Контроль залишкових знань проводиться з метою оцінювання рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з кожної дисципліни та вміння застосовувати набуті знання у фаховій практиці. Оцінювання залишкових знань студентів проводиться після семестрових екзаменів з дисциплін, вивчення яких передбачено робочими навчальними планами.
Підсумкова атестація проводиться з метою оцінки результатів навчання для певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Формами її є державний екзамен або захист випускної бакалаврської, дипломної чи магістерської роботи.
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, кредит, навчальний день, тиждень, семестр, курс і рік.
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу, тривалість якої становить 45 хвилин.
Навчальний день студента триває не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень – 54 академічні години.
На індивідуальну роботу під керівництвом науково-педагогічних працівників може виділятись до 10-20% часу аудиторних занять і вона проводиться після закінчення аудиторних занять щоденно (крім неділі). При цьому кожне заплановане занять є еквівалентним двом академічним годинам.
Кредит – це одиниця виміру загального навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Змістовий модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з дисципліни і містить у собі, як правило, декілька лекційних тем, практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт, розрахункових завдань і т.д.
Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком навчального процесу відповідно до робочого навчального плану.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 7-8 тижнів.