Виховна робота

Концепція виховання студентів Миколаївського національного аграрного університету висвітлює стратегію, мету, основні завдання та напрями організації виховної діяльності, а також особливості роботи педагогічного колективу.

Новини

Змістові особливості Концепції визначаються такими чинниками:

необхідністю врахування сучасних тенденцій світового співтовариства – інтернаціональна глобалізація освіти, розширення інформаційного середовища, зміни на ринку праці тощо;
зміною соціокультурної ситуації у країні, що висуває нові вимоги до особистості: бути мобільним, ініціативним, вміти співпрацювати, самостійно приймати рішення у ситуації вибору, бути відповідальним за долю країни, її процвітання.

Основними учасниками виховного процесу є: суспільство; студент, що виступає одночасно і як об’єкт виховання, і як суб’єкт самовиховання; науково-педагогічний склад та співробітники Миколаївського національного аграрного університету.

Система освіти, як і культура народу, є унікальним явищем, незрівнянно складнішим, ніж інші системи (транспорту, зв’язку, безпеки), бо глибоко пов’язана з духовними й матеріальними аспектами минулого і сучасного.

Вищі навчальні заклади мають здійснювати підготовку свідомої національної інтелігенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх фахівців.

Це може бути досягнуто через:

виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, фізичної та екологічної культури;
створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (науково-дослідної, технічної, культурно-просвітницької, громадської, оздоровчо-спортивної, правохоронної тощо);
збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій вищого навчального закладу, міста, регіону, країни, розвиток художніх здібностей студентів;
формування «Я-концепції» людини творця на підставі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності;
пропаганду здорового способу життя, запобігання вживанню студентами алкоголю, наркотиків, викорінення шкідливих звичок.

Головною особливістю сучасної вищої школи є її особиста зорієнтованість. Сьогодні вищий навчальний заклад покликаний формувати нову генерацію української інтелігенції – грамотну, всебічно розвинену, творчу і відповідальну за себе і свої дії, здатну активно спрямовувати на подальший розвиток незалежної Української держави всі набуті знання й уміння.

Процес виховання у Миколаївському національному аграрному університеті органічно поєднаний із процесом навчання молоді, опанування основами наук, багатством національної і світової культури. Навчання повинно мати не лише освітню орієнтацію, але й обов’язково мати виховну спрямованість.

Навчально-виховний процес в університеті спрямовано на формування активної життєвої позиції, високо моральних рис, професійних якостей та соціальної активності майбутнього фахівця.

Навчання має особливе значення у становленні особистості керівника – аграрного сектора економіки. Воно не лише озброює його необхідними для професійної діяльності знаннями, але й визначає світогляд, життєву поведінку, систему ціннісних орієнтацій, уміння налагоджувати стосунки з колегами, їхніми сім’ями, галузевим керівництвом; творчу активність, високо моральні риси, різноманітні соціально ціннісні якості, а також здатність до самовдосконалення, самовиховання.

Аналіз кожної з дисциплін, передбаченої планами підготовки фахівця, дозволяє зробити висновок, що вони є складовою частиною виховної роботи.

Національний характер гуманітарної освіти в Україні забезпечується змістовним розглядом у навчальних дисциплінах таких питань як: національне відродження в контексті історичного досвіду, національна історична пам’ять, державно-правові аспекти національного відродження; проблеми етнонаціональної політики; культура міжетнічного спілкування, національне виховання. Отже, метою вивчення предметів гуманітарного та соціально-економічного напряму є оволодіння майбутніми фахівцями системою знань про людину і суспільство, їх сутнiсть, походження, шляхи самовизначення та самоствердження, що є умовою формування світоглядних орієнтацій особистості. Студенти повинні усвідомити хід історичного, політичного і культурного розвитку українського суспільства в контексті світової співдружності народів, засвоїти свої права та обов’язки відповідно до норм державного та міжнародного права, визначити свою національно-громадянську позицію патріота України.

Студенти університету, вивчаючи професійно-орієнтовані дисципліни, оволодівають професійними знаннями, вміннями та навичками відповідно до державного стандарту, отримують знання про місце та здобутки вітчизняного сільського господарства у контексті досягнень світової аграрної науки та практики, вивчають законодавство України про земельну реформу, постанови і рішення Уряду України з питань підприємницької діяльності; історію економічних вчень, національний та міжнародний досвід теорії та практики сільського господарства.

Мета виховання – сформувати всебічно й гармонійно розвинену, моральну, культурно, професійно й соціально компетентну особистість, здібну ефективно реалізовувати свої права й обов’язки й успішно здійснювати професійну діяльність. У нових соціально-економічних умовах актуальним стає розвиток такої сукупності компетенцій, яка б забезпечувала молодій людині здібність:

бути відповідальним;
приймати спільні рішення;
регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом;
розуміти та сприймати різні культури, релігії, мови та національні традиції;
володіти новими технологіями, розуміти рамки їх застосування й розповсюдження;
здійснювати інноваційну діяльність;
адаптуватися в умовах сучасного світу.

Мета виховання молоді конкретизується через систему завдань:

виховання ставлення до праці як до першої життєвої необхідності, важливої цінності й головного способу досягнення особистого успіху, формування потреби у професійному вдосконаленні, вихованні цілеспрямованості, готовності до конкурентоспроможності та співпраці у професійній діяльності;
формування орієнтації на гуманістичні світоглядні установки й духовні цінності у нових соціально-політичних та економічних умовах суспільства, здібності визначення свого місця й мети у житті, формування самосвідомості й найвищих потреб особистості;
виховання почуття патріотизму, відданості у служінні Вітчизні;
формування установки на безперервний процес саморозвитку, на засвоєння художніх та наукових досягнень загальнолюдської та національної культури, на формування почуття міри, смаку, стилю, що дозволять брати участь у культурному житті українського суспільства;
залучення до загальнолюдських норм моральності, національних традицій і корпоративних цінностей свого професійного й соціального середовища, розвиток навичок адекватної самооцінки й оцінки результатів своєї діяльності;
формування потреби у здоровому способі життя й фізичному удосконаленні, у закріпленні морального й фізичного здоров’я.

Формування культу сім’ї, поваги до старшого покоління, почуття відповідальності за виховання дітей;

збереження та закріплення найкращих традицій Миколаївського національного аграрного університету, українського студентства, спрямованих на виховання у студентів уявлень про престижність обраного ними ВНЗ;
розвиток та удосконалення роботи органів студентського самоврядування як однієї із необхідних умов сучасного розвитку університетського об’єднання;
формування корпоративної культури університету, що визначає систему цінностей, яка об’єднує студентську молодь та науково-педагогічний склад університету для досягнення спільної мети;
формування згуртованого університетського колективу, комфортних соціально-психологічних умов для комунікативно-особистісного розвитку майбутніх фахівців.

Принципи організації виховання:

демократизм, що передбачає реалізацію системи виховання, яка базується на педагогіці співпраці взаємодії викладача й студента;
об’єктивізм і гуманізм як основа взаємодії із суб’єктами виховання;
повага до загальнолюдських цінностей, прав і свобод громадян, коректність, терпимість, дотримання етичних норм;
професіоналізм, організованість, відповідальність, дисципліна та самодисципліна, компетентність;
конструктивність, раціоналізм, активна участь у громадському житті ВНЗ, самодіяльності, спортивних заходах тощо;
толерантність, що передбачає наявність плюралізму думок, підходів, різних ідей для вирішення проблем, терпимість до думок інших людей, врахування їх інтересів, терпимість до іншого способу життя та поведінки людей, що відповідає нормативним вимогам законів;
індивідуалізація та диференціація, що формують систему виховання у ВНЗ;
патріотизм та виховання любові до України, почуття відповідальності;
варіативність технологій та змісту виховного процесу.

Ціннісними орієнтаціями виховання є:

Людина як найвища цінність – особистість студента у своїй унікальності, її світ у поєднанні зовнішніх проявів та внутрішніх хвилювань, її права та життєві інтереси, сьогодення та майбуття.
Честь і гідність – як моральний критерій та регулятор життєвого та професійного самовизначення особистості, її діяльності та відношення всіх суб’єктів навчального процесу, як моральна основа творчої соціально спрямованої самореалізації.
Особисте та суспільне благо – як ключова життєва мета громадянина України як гармонійне поєднання у житті студента особистого та колективного.
Свобода та відповідальність, право вибору як найважливіша передумова успішної діяльності та підтримка в університеті демократичного устрою життя.
Розвиток – як основний смисл професійної діяльності педагогічного колективу, що сприяє розвитку творчої індивідуальності студента.
Професійна компетентність та гуманістична орієнтація – як головні умови вирішення професійних завдань, поставлених перед майбутнім фахівцем в умовах модернізації суспільства та системи вищої професійної освіти в Україні.

Місія виховання у Миколаївському національному аграрному університеті – створення умов для духовно-морального й культурного розвитку, громадянського становлення, збагачення особистого та професійного досвіду, правильного вирішення суспільних та особистих проблем, а також умов для сприяння самореалізації студентів, формування корпоративної культури студента Миколаївського НАУ.

Виховна робота не має будь-яких чітко встановлених меж. Вона має пульсувати в усіх видах життєдіяльності суб’єктів навчального процесу. Виховна робота, у першу чергу, спрямована на формування професійно значущих якостей особистості, а позанавчальна – переважно на організацію соціально значущого середовища діяльності суб’єктів навчального процесу поза навчанням, спрямована на розвиток особистості. Між позанавчальною та виховною роботою існує інверсійна (пряма – зворотна) залежність. Перша має створювати сприятливі умови для організації другої, друга насичує першу ціннісним змістом, надаючи їй соціально- й професійно-ціннісний характер.

Виховання студентства – це процес творчий, зорієнтований на пролеми, пов’язані зі специфікою вищого навчального закладу, особливостями регіону. В ідеальній перспективі вищі навчальні заклади мають стати шкалою саморозвитку, самоуправління, самодисципліни, свідомої відповідальності, співробітництва й творчості викладача і студента.

Вищий навчальний заклад має здійснювати підготовку свідомої інтелегенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нацiї, вихованню її бізнесової та політичної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх фахівців. Це може бути досягнуто через:

виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, фізичної та екологічної культури;
створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (науково-дослідної, технічної, культурно-просвітницької, громадської, оздоровчо-спортивної тощо);
збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, села, навчального закладу, розвиток художніх здібностей;
формування «Я-концепції» людини творця на підставі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності;
пропаганду здорового способу життя, запобігання вживанню студентами алкоголю, наркотиків, викорінення шкідливих звичок.

Виховна робота в Миколаївському національному аграрному університеті має багатий досвід і традиції, а університетський потенціал – базу для її всебічної організації. Завдання виховання в університеті реалізуються як через зміст дисциплін, що викладаються, через виховання власним прикладом; так і через створення сприятливого виховного середовища для самореалізації особистісного потенціалу, через позанавчальну діяльність студентів.